Поради до використання таблиці сигналів радіозвʼязку

Рекомендації щодо складання таблиць сигналів управління та оповіщення, а також бланків передачі радіоданих.

1. Проблематика

Отримано спостереження від бійців, що перед виконанням бойового завдання була створена таблиця сигналів для управління та оповіщення. За команду про евакуацію відповідало кодове слово РОМБ (*кодове слово представлене умовно), а за необхідність медичної евакуації слово РОМБ-55 (*кодове слово представлене умовно).

У ході виконання завдання група вогневої підтримки стала об’єктом мінометного обстрілу. Один із бійців отримав легке осколкове поранення. Старший групи намагався подати сигнал РОМБ-55 в ефір щодо потреби медичної евакуації, але команда передала цей сигнал невірно в силу стресового стану та некоректно сформованої таблиці сигналів.

На тому боці лінії зв’язку почули лише РОМБ, і натомість передали команду повідомити про технічні несправності та продовжувати підготовку позицій.

2. Хід аналізу/Відкриті питання

Для розкриття теми проведено два інтервʼю з керівником курсу з військового звʼязку Військової школи «Боривітер» та начальником звʼязку одного з батальйонів ЗСУ.

Спроможності:

Звʼязок та інформаційні системи (СOMMUNICATION & INFORMATION SYSTEMS)	CIS-1. Звʼязок та інформаційні системи.	CIS-1.1. Організація функціонування системи зв’язку ЗСУ.
Ступінь ймовірності виникнення подій: виникає періодично.	Ступінь впливу на досягнення результату: середній (може перешкоджати проведенню операції, веденню бойових дій), заважати виконанню завдання (незначні поранення, незначні пошкодження ОВТ; малий вплив на середовище).

DOTMLPFI:

• Doctrine – профільні матеріали та настанови наявні, але вони не виконуються повною мірою.
• Training – індивідуальна та колективна підготовка особового складу на тему радіозвʼязку була проведена недостатньо. Це може бути повʼязано з браком часу на засвоєння матеріалу та невеликим досвідом особового складу в участі у бойових завданнях.
• Interoperability (human interoperability problem) – сумісність між звʼязківцями та штабом низька, що наочно демонструє спостереження.

Під час опрацювання плану аналізу та проведення інтервʼю зі SME були уточнені мета та задачі спостереження. Керівник курсу з військового звʼязку Військової школи «Боривітер» зазначив, що написати рекомендації для кожного не вийде, оскільки існує ієрархія посадових осіб зі звʼязку та органів управління. Проблема верхньорівнева і повʼязана напряму з якістю навчання та бойовим досвідом особового складу.

На уточнюючі питання щодо необхідності тестувань таблиць сигналів перед бойовими завданнями та випадків передачі некоректних сигналів – відповіді експерта були лаконічними. Таблиці сигналів зазвичай не тестуються перед завданнями. Вони надаються солдату і часто оновлюються. Немає потреби їх тестувати, бо в умовах бойових дій – це витрата часу. Експерт рекомендував зосередитись над створенням порад саме для «звичайних» військових.

Мета та задачі:

Мета: Дізнатися, чи порушені у спостереженні правила безпеки радіозвʼязку та принципи формування базових операційних процедур радіозвʼязку?

Задачі: Створити рекомендації щодо складання таблиць сигналів управління та оповіщення, а також бланків передачі радіоданих.

Чи порушені у спостереженні правила безпеки радіозвʼязку та принципи формування базових операційних процедур радіозвʼязку?

Захист каналів зв’язку є необхідною дією, мета якої полягає у збереженні та запобіганні витоку чутливої інформації всіх переговорів і передач серед військових. Комплекс таких заходів називається «прихованим управлінням військами». Військовими була придумана система кодування/шифрування, щоб ворог не зміг зорієнтуватися, про що йдеться.

Шифрується інформація у спеціальних документах — таблицях сигналів управління та орієнтування. (Джерело: Супротив). Найімовірніше, мова йшла у спостереженні про таблицю для підрозділів тактичної ланки управління (взвод, рота, осзп, батарея, батальйон тощо).

Для верифікації гіпотези було проведено декілька інтервʼю з експертами з військового звʼязку (інструктором Військової школи «Боривітер» та начальником звʼязку батальйону ЗСУ). Інструктор школи повідомив, що умовно існує два найбільш розповсюджених способи формування таблиць: це ієрархічна та «декартова» системи, де кожен звʼязківець з огляду на свій досвід обирає для себе найбільш ефективний.

Принцип побудови ієрархічної системи	Принцип побудови Декартової системи
Таблиця складається з горизонтального рядка та вертикального стовпця. Кожен рядок є ключем, який відповідає за унікальне значення. До прикладу, кодові значення від 100 до 199 відповідають за рух, де 101 означає готовність о/c до початку руху, а 111 – означає рух закінчити. Кодові значення можуть стосуватися різних груп та підгруп (управління, вогонь, ворожа розвідка, евакуація тощо).	Таблиця складається з вертикальних стовпців та горизонтальних рядків, які нумеруються кількістю стовпців та рядків, наприклад, від 1 до 8. Сума стовпців та рядків має відповідати кількості клітинок (8*8 = 64). Далі у ці клітинки вписуються кодувальні сигнали, а у заголовки вписуються вертикальні і горизонтальні ключі до таблиці. Кодові значення так само стосуються різних груп та підгруп.
Приклад формування таблиць за ієрархічною системою.	Приклади формування таблиць за «декартовою» системою (31 слайд).

Наведемо потенційні переваги та недоліки кожного з них:

Спосіб кодування	Переваги	Недоліки	Спільний недолік
Ієрархічна система	Практично нескінчена можливість для створення кодів/шифрів.Простота у формуванні.	При розростанні таблиці та деталізації стає складно її запамʼятовувати.	Неточність/неоднозначність передачі сигналу виникає, якщо передається неповне повідомлення. Якщо повідомлення прийнято у повному обсязі – деталізація й однозначність буде настільки висока, наскільки дозволяє сама таблиця.
Декартова система	Практично нескінчена можливість для створення кодів/шифрів.Легше запам’ятовувати шифри, практично без впливу розміру.	Складність у формуванні.

Відповідно у ситуації, яка склалася, порушені деякі правила безпеки при використанні радіозвʼязку та принципи формування базових операційних процедур у радіозвʼязку (SOP).

У випадку обстрілу позицій, імовірно, ворогу було відомо про наявність та розташування військ. У таких випадках не потрібно викривати себе додатково та передавати сигнал відкритим текстом. Для цього варто було використати коректні кодувальні сигнали та запросити медичну евакуацію. На жаль, сигнал був переданий неточно. Потрібно було проконтролювати, щоб на іншому боці звʼязку запит на евакуацію був зчитаний однозначно, має прозвучати фраза «кінець звʼязку». За потреби процедура повторюється.

• Більш детально (сторінка 18): Стандартні операційні процедури у радіозвʼязку
• Більш детально Правила безпеки при використанні радіозв’язку

• Помилка була також зроблена ще на етапі формування таблиць сигналів. Умовне слово “РОМБ” містить чотири літери, три з яких – приголосні. Під час спілкування через рацію кодове слово, може бути частково почутим або його літери можуть «ковтатись». Коректніше використовувати слова, які чергуються голосними й приголосними, а також мають кілька голосних та приголосних.
  
  Це допоможе зробити сигнали й позивні більш розбірливими. Рекомендовано мати фонетичну абетку. Вона може слугувати прикладом вибору слів, що передаються в ефірі однозначно і мінімізують ймовірність спотворення інформації.

Приклад «абетки», як варто будувати кодові слова.

Базові рекомендації, які можливо реалізувати одразу, щоб зменшити ризик бути неправильно почутим

1. Чітко виконувати правила ведення радіообміну згідно з базовими операційними процедурами радіозвʼязку. До прикладу, перевірити, чи працює сигнал згідно з алгоритмом:
   
   • Двічі повторити позивний, який викликається: «Браво»(двічі).
   • Назвати свій позивний один раз: «Я Дельта. Прийом».
   • Інша сторона повторює дії: «Дельта (двічі). Я Браво». Обовʼязково в кінці сказати «Прийом».
     
2. У випадку передачі сигналу під час бойових дій не потрібно отримувати згоду на прийом звʼязку, сигнал передається одразу згідно з алгоритмом:
   
   • До прикладу, нам потрібно одразу звернутися до інших підрозділів в нашій радіомережі, тому звертаємося до «циркулярного позивного» – це спеціально створений код, щоб під час радіообміну не називати всі позивні звʼязківців на радіостанції, яка викликається, а одночасно викликати всі радіостанції мережі. Відповідно «циркулярний позивний» для всього підрозділу має бути таким, щоб всі його запамʼятали.
   • Якщо циркулярні позивні не призначаються, то при одночасному виклику використовуються індивідуальні позивні звʼязківців, які викликаються, і вони також мають бути простими.

Непряма мова (начальника звʼязку батальйону): «Позивні мають бути короткими й зрозумілими для інших. Боєць не може прийти й сказати: я тепер “Грізмайстер”, бо вже нашивку замовив. Фантазія у людей гарна, а памʼять коротка. Цифрові позивні не використовуємо взагалі».

Далі передаємо наш сигнал, наприклад, заклик на евакуацію.

Приклади переговорів для установлення зв’язку:

Переговори в радіомережі з використанням циркулярного позивного

Переговори в радіомережі з використанням індивідуальних позивних

3. Після натискання на тангенту не починати говорити одразу. Потрібно витримати паузу у декілька секунд. Рації можуть мати різні налаштування затримки прийому, тому початкова фраза, може бути частково почутою і надходити із запізненням.
   
4. Застосувати апаратуру, яка підходить виконанню завдань. Вона має бути сучасною, тобто мати не аналоговий, а цифровий звʼязок. Оскільки надання сигналу не має псувати ефір. Потрібен багатоканальний звʼязок.
   
5. Використовувати повний функціонал рацій, наприклад, на прошитих Моторолах можливо надсилати смс із заготовленим текстом. Це зручно, бо дозволяє надсилати повідомлення туди, куди виклик не доходить.

3. Першопричини:

Адаптовано згідно з DOTMLPFI:

• Doctrine: Інформація у навчальних матеріалах дозволяє дізнатися про базові принципи роботи з радіоапаратурою та формування таблиць. Але рівень складності самої теми високий та потребує більшого часу на викладання та самоопрацювання.
• Training: Не відпрацьовані на рівні особового складу виконання стандартних операційнх процедур.
• Interoperability (human interoperability problem): Всі залучені особи до процедури обміну радіозвʼязком мають виконувати їх однаково правильно. Тоді ризик некоректно зчитаної інформації буде меншим.

4. Висновки

Отже, наведені аргументи дозволили підтвердити гіпотезу, що були порушені базові процедури радіообміну, а також, що кодове слово було підібрано некоректно.

Наведені рекомендації з формування таблиць допоможуть спростити цей етап та мінімізувати надалі ризики. Особовому складу потрібно звернути увагу на покращення стандартних процедур. Керівному складу більше виділяти часу на навчання підлеглих, а також за можливості спрощувати таблицю сигналів бійцям.

Додатково для мінімізації ризиків ворожих обстрілів під час передачі радіосигналу рекомендуємо:

• уникати роботи у великих радіомережах (багато кореспондентів на одній частоті)
• не забувати використовувати пароль-відповідь
• використовувати тангенту на рації без передачі голосу (на кшталт абетки Морзе), це може стати в пригоді, якщо треба передати повідомлення, які повторюються, або короткі повідомлення.

Рекомендую перенести спостереження у статус LI.

5. План коригувальних дій

Рекомендована дія (Remedial Action)	Орган виконання завдання (Action Body)
Створити чек-лист по формуванню таблиці сигналів	BRTVR: Аналітичний відділ
Поширення чек-листа по формуванню таблиць сигналів	BRTVR: Відділ PR
Включити рекомендації чек-листа у курс військового звʼязку	BRTVR: Курс «Основи військового звʼязку»
Включити рекомендації чек-листа у курс військового звʼязку	Посадові особи зі зв’язку різних рівнів: – начальник зв’язку; – командир підрозділу зв’язку; – начальник напряму зв’язку; – начальник вузла зв’язку; – звʼязківці о/с. Решта органів управління, що повʼязані зі звʼязком: – командир (взводів, роти тощо); – командир штурмової групи; – командир вогневої підтримки; – командир медчастини.

6. Альтернативні варіанти розвʼязання проблеми

Нічого не змінювати. Залишити формування таблиць радіосигналів на тому рівні, що є. У такому випадку, кодувальні слова будуть надалі формуватись неправильно та зчитуватись неоднозначно. Це призведе до наслідків, коли виконання бойового завдання буде суттєво ускладнене. Цей варіант не є бажаним, тому рекомендуємо його не обирати.

Витратити додатковий час на навчання особового складу. Нині доступно багато джерел, які дозволяють отримати відповідь на багато питань. Водночас інформація часто не систематизована, тому можливо одразу поспілкуватися з експертами у цій галузі, обмінятися досвідом з іншими підрозділами.

7. Консультації. Перелік джерел

Перелік використаних джерел:

• Міністерство Оборони: “Організація військового звʼязку”, 2017
• Стандартні операційні процедури радіозвʼязку: https://www.ksar.co.uk/wp-content/uploads/2022/07/5.1-Radio-Training-Manual.pdf
• БЕЗПЕКА радіобміну – сигнали управління, бланк радіообміну, кодифікація орієнтирів
• Правила безпеки при використанні радіозв’язку
• Правила ведення радіообміну

Консультації:

1. Керівник курсу з військового звʼязку Військової школи «Боривітер»
2. Начальник звʼязку батальйону; проведення інтервʼю

8. Стейкхолдери

Замовник аналізу	BRVTR
Орган постановки завдання (Тasking Аuthority)	– BRVTR; – Посадові особи зі зв’язку різних рівнів у ЗСУ; – Решта органів управління, що повʼязані зі звʼязком у ЗСУ.

Проєкт реалізується за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

Думки та позиції, викладені у даному звіті, є позицією авторів та не обов’язково відображають позицію організації. Вважаємо, що інформація є коректною та актуальною станом на дату отримання спостереження. ГО «Військова школа “Боривітер”» не несе відповідальності за наслідки використання цієї інформації з іншою метою або в іншому контексті.