Дебрифінг «Бойовий шлях»

Автор: Олег Гуковський, начальник групи контролю бойового стресу 67 ОМБр, ДУК, лікар психіатр та психотерапевт.

Відповідно до стандартів НАТО 9AMedP-8.6 психологічний добробут військових – це передусім відповідальність ланки командування. Підтримка психічного здоров’я починається з керівника, якому необхідно:

1. Проявляти гарне лідерство, що породжує довіру 
2. Проявляти компетентність, бути тим на кого можна покластися
3. Дбати про підлеглих, що сприяє згуртованості та доброму моральному духу.

Командування має проявляти постійний, ненав’язливий інтерес до психологічного добробуту особового складу. Це сприяє стійкості та прийнятності звернення за допомогою. Є чимало способів як командир може це робити: проводити регулярні АПД (аналіз після дії), дебрифінги, доносити вчасно інформацію, дбати про забезпечення базових потреб підлеглих (тепло, вода, їжа, гігієна та сон);

Одним зі способів контролю морального стану є дебрифінг. У цій статті ми розглянемо саме цю процедуру. 

 Що являє собою дебрифінг:

• Керована дискусія для підтримки адаптації в контексті потенційної травми
• Розроблений, щоб допомогти інтегрувати глибокий особистий  досвід
• Проводиться в групі.

Дебрифінг має бути невід’ємною частиною військової операції/участі в бойових діях. Він допомагає проаналізувати та переосмислити отриманий, досвід, допомагає розвантажити бійців, але оминаючи емоційну складову. Тільки сухі факти.

 Дебрифінг розроблений не для того, щоб: 

• Ставити діагноз
• Бути лікуванням або консультативною сесією
• Глибоко аналізувати досвід учасника, шукати винних чи цапів-відбувайлів.

 Цілі дебрифінгу:

• Огляд і осмислення подій
• Формування/посилення згуртованості підрозділу та довіри одне до одного
• Опора на сильні сторони групи та кожного зокрема
• Нагадування про важливість самопідтримки та підтримки побратимів
• Підготувати підрозділ до подальшого ведення бойових дій.

 Не варто плутати дебрифінг та групи відреагування. Часом військові накопичують злість та обурення і потім спрямовують це на командира чи психолога. Якщо цей процес ніяк не структурувати, це може більше дестабілізувати військовослужбовців, ніж допомогти.

 Типи дебрифінгу:

1) Орієнтований на подію (Event oriented)
2) Орієнтований на часовий проміжок (Time-driven). Метафора – після певного часу проводиться чистка військового організму.

Як проводиться дебрифінг «Бойовий шлях» (Combat Path Debriefing)

1. ВСТУП

• Представлення фасилітаторів. Можна наголосити на спільному цивільному досвіді
• Пояснення цілі зустрічі
• Прохання до членів підрозділу представитися та вказати тривалість військової служби, цивільну зайнятість
• Звернення до членів підрозділу щодо поточних проблем, пов’язаних зі здоров’ям (наприклад, головний біль, тривога та проблеми зі сном)

ЦІЛІ:

• Довіра до фасилітаторів
• Зміцнення військової ідентичності
• Діагностика та визначення конкретних потреб підрозділу

2.  НАРАТИВ (найцікавіший крок)

• Перегляньте історію підрозділу (наприклад, мобілізація, ключові навчальні події, ключові оперативні події, втрати, періоди відновлення, хто коли доєднався до підрозділу).

Коли бійці розповідають про свій підрозділ, вони всі починають долучатись та нанизувати на спільну ниточку власний досвід.

• Створіть спільну шкалу часу

Якщо військові не відтворюють певні події та не роблять схематичний розбір, то ці події можуть перетворитись в травматичний досвід. Тому важливо це все впорядковувати.

• Поіменно згадайте тих, що загинули

ЦІЛІ

• Згуртованість підрозділу – створення спільного наративу
• Когнітивна обробка подій. Спогади лінійного часу vs травматична пам’ять

3. РЕАКЦІЇ / УРОКИ

• Визначте типові для підрозділу фізіологічні та психологічні реакції перебування у хронічному стресі
• Психоедукація щодо цих реакцій
• Визнання особистої втрати та горя. Ідентифікація невідреагованих емоцій.
• Поміркуйте разом, які зміни відбулися і що підрозділ навчився

ЦІЛІ

• Нормалізація типових стресових реакцій
• Прийняття власних змін – Зміцнення військової ідентичності.

Подовжена ініціація може допомогти, бо не всі проходять її відразу і не формують бойову ідентичність. 

• Засвоєні уроки (Lessons Learned, Lessons Identified)

4. САМОДОПОМОГА, ВЗАЄМОДОПОМОГА, ГРУПОВІ РИТУАЛИ

• Обговорення ефективних стратегій зменшення стресу
• Нагадайте їм про базові речі (сон, харчування, фізичні вправи, зв’язок одне з одним і мета/смисли)
• Тренуйте тілесно орієнтовані навички (наприклад, дихання, заземлення, самомасаж, центрування)
• Зосередьтеся на прийнятті (наприклад, «контролюйте контрольоване»)
• Підкресліть переваги цінування «маленьких радощів»
• Розгляньте групові ритуали для підтримки морального духу, проживання горя (Остання Воля Воїна)
• Місця Сили

ЦІЛІ

• Інтеграція технік само-взаємодопомоги
• Очікування продовження виконання бойових завдань

5. ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ

• Висловіть подяку за їхню службу
• Побажайте якісного відновлення та повернення до служби
• Озвучте очікування, що вони використають отримані уроки у своїх наступних завданнях
• Надайте інформаційні ресурси (гарячі лінії для військових та навчальні матеріали)
• Рукостискання та обійми

ЦІЛІ

• Зміцнити орієнтацію на майбутнє
• Дати відчуття подяки та цінності за межами підрозділу
• Підсилення військової ідентичності та звʼязку із мережею ресурсів

Зауважимо, що цьому груповому ритуалу передує відпочинок та задоволення базових потреб (сон, тепло, вода, їжа).

Порівняльна таблиця різних варіантів проведення дебрифінгу. В останній колонці представлена авторська розробка Олега Гуковського. 

Правова база: Наказ 462 про декомпресію

 Корисні матеріали на тему:

1. Психологічний дебрифінг. Емі Адлер 
2. Тренінг “Бойовий розум”. Карл Кастро
3. Психологічна стійкість воїна. Зоран Комар
4. Дебрифінг Після Дії, Керований Лідерами (Leaders Led After Action Debriefing, LL-AAD)
5. Памʼятка психологу щодо організації психологічного супроводження військовослужбовців під час виконання завдань за призначенням
6. Event-oriented debriefing Report 1995
7. Історія виникнення дебрифінгу